Опрацювавши вірш певного автора, можна запропонувати дітям спробувати ті самі події чи почуття відтворити крізь призму свого поетичного бачення. А далі - творити власну поезію. Роль учителя - надихати юних поетів, допомагати знайти потрібне слово, риму, яскравий образ тощо. Дуже важливо опрацьовувати з дітьми їхні вірші, аналізувати, удосконалювати їх, ознайомлювати з найкращими зразками української та зарубіжної поезії. Можливо, хтось спробує свої сили і в перекладацтві.
Що стосується грамотного римування, розумні люди подбали про цю сторону питання. Для початківців склали рими в спеціальні словники. Варіантів словників багато, як електронних, так і традиційно-книжкових. Є і спеціальна програма, базою даних в якій підбирається рима до будь-якого слова. В принципі, для того, щоб освоїти непросту майстерність віршування, достатньо бажання і трохи старанності.
Для початку непогано було б ознайомитися з творами великих поетів, знаменитих і не дуже. Чим більше буде прочитано віршів, тим повніше буде сприйняття. Відчути віршовані рядки не так складно, душа є у всіх, і у всіх вона жива. У кожне слово захований сенс і маленька картинка, тому не варто побіжно поневірятися по рядках в пошуках, вчитуватися в кожне слово. В результаті поповниться словниковий запас описом прожитих емоцій.
А потім настане момент, коли в душі відкриються двері і на білий лист паперу розсиплеться натхнення. Не завадило б утримати його, відключивши сторонні думки і створивши особливу атмосферу навколо себе. Тиша, самота, відчуженість від реальності та уява намалюють картину того, що буде пізніше складено в слова. Все, що буде написано, буде читатися багато разів, правиться й корегуватися.
Перший вірш можливо і не буде геніальним.
Перші проби пера
Який цікавий світ навколо,
Ти, друже, тільки придивись!
Там соловей виводить соло,
Там журавель пірнув увись
Тече ріка у нас бурхлива
Вода синіє, як блакить
Ріка у нас-це просто диво
ЇЇ нікому не спинить
А моя матуся мила
Заробляє нам на хліб
Шиє, в’яже , що є сили,
Із чола горохом піт.
Я люблю свою бабусю
За бабусю-помолюся
Пригорнусь до неї міцно
Страшно йти одному пізно
Ліс чарівний восени,
Жовті клени, ясени.
Під ялинкою їжак
Скуштував грибок на смак.
Величезний я павук,
Та не маю ніг і рук.
В мене вісім лапок є,
Павутиння тчу своє.
Я сумую, бо один
Я у мами один син
А якби була сестричка
Засіяло б в мене личко
Якість - примхлива гостя і приходить не відразу. Одне точно - перше буде далеко не єдиним ...
Хай же щастить усім нам на нескінченному шляху творчості й пізнання!
Бажаю вам творчих успіхів!