Розробки уроків 

Для учнів 5-х класів

Урок №1

 

Тема: Створити мовою графіки образ у певному настрої.

Мета: знайомство з графікою як один із видів образотворчого мистецтва; учити застосовувати знання в практичній діяльності, свідомо користуватися різними художніми техніками та матеріалами для виконання творчих робіт; формувати творче мислення, уміння аналізувати; виховувати любов і цікавість до творів образотворчого мистецтва.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: для вчителя – репродукції картин, плакат „Вправи на різні типи ліній”; для учнів – альбом, графічні матеріали, гумка.

Вузлики на память

Графіка – ( від гр. „графо” – пишу, креслю, малюю) вид образотворчого мистецтва, який включає всі різновиди малюнка і гравюри, що виконані в різній техніці.

Хід уроку:
Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

Актуалізація опорних знань і вмінь

Слово вчителя.

З самого раннього віку ми малюємо крейдою на асфальті, фломастерами та кульковими ручками на папері, не підозрюючи навіть, що виконуємо зображення, які називаються графічними.

  Графіка – ( від гр. „графо” – пишу, креслю, малюю) вид образотворчого мистецтва, який включає всі різновиди малюнка і гравюри, що виконані в різній техніці.

  Виражальними засобами графіки є лінія, штрих, крапка, пляма і колір, значення якого обмежене.

IV,   Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя.

  Графіку можна поділити на два види: безпосередньо малюнок на папері та друковану графіку.

  Малюнок можна створити, як і картину, тільки в єдиному екземплярі. Він є унікальним.

  Достоїством друкованої графіки є її багаторазове відтворення у великій кількості рукотворним і машинним способами.

  Графіка непомітно входить до нашого життя у вигляді кнмжкових іллюстрацй, шрифту, плакатів, поштових марок, пакунків для різноманітних товарів, етикеток, дорожних і товарних знаків тощо.
До графічного мистецтва належить насамперед рисунок, виконаний на якійсь площині (папері, картоні). Графіка має свої засоби, тобто мову — лінії, штрихи, крапки, світлі й темні плями. Мовою графіки розповідають нам про навколишній світ і первісний художник, і середньовічний каліграф, і дитина, яка малює на асфальті,
і митці минулого й сучасного.

Рисунок може бути самостійним графічним твором або навчальним чи підготовчим (здебільшого незавершеним; він називається ескізом). У графіці використовуються різноманітні матеріали, їх назви визначають назви техніки: якщо рисунок виконано вуглем, то кажуть, що працюють у техніці вугля. Кожен матеріал дає можливість створювати різні за накресленням і виразністю лінії, штрихи, крапки, плями.

Легкі та ледь помітні сріблясті лінії для начерків утворюються твердими або середньої твердості графітними олівцями. М'які й дуже м'які олівці є незамінними помічниками у створенні товстих, насичених ліній у штрихуванні, як у художника Г. Якутовича (1).
V.    Практична діяльність учнів

Поміркуймо разом. Якими інструментами легше наносити на папір крапки, плями, лінії та штрихи (фломастерами, тушшю, олівцями)?

Вправа.

Повправляйтеся у виконанні різних штрихів, ліній (гнучких, колючих, хвилястих), крапок і плям
різними інструментами (олівцями, пером, фломастерами).

VI.   Завершення уроку

Учитель підводить підсумки: аналізує характерні помилки в роботах учнів; дає загальну оцінку виконаним роботам; оцінює діяльність учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання

Принести: альбом, фломастери, графітовий олівець, гумку, кольорові олівці, кулькову ручку.

 

 

 

Урок № 2

 

Тема: Створити абстрактну композицію за допомогою ритму і контрасту кольорових ліній, штрихів, крапок, плям.

Мета: продовжити знайомство з графікою як одним із видів образотворчого митсецтва; учити застосовувати знання в практичній діяльності, свідомо користуватися різними художніми техніками та матеріалами для виконання творчих робіт; формувати творче мислення, уміння аналізувати; виховувати любов і цікавість до творів образотворчого мистецтва.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: для вчителя – репродукції картин, плакат „Вправи на різні типи ліній”; для учнів – альбом, графічні матеріали, гумка.

Хід уроку:
Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

Актуалізація опорних знань і вмінь

Слово вчителя.

Вузлики на память.

Композиція (латинське слово, що означає «створення», «побудова», «поєднання», «зв'язок») немов збирає всі основні елементи зображуваного в єдине ціле.

IV.   Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя.

Ви вже знаєте, що мовою мистецтва можна передати найтонші порухи душі людини, мінливість природи, картини реального і фантастичного світу. Але щоб створити довершений, цілісний художній образ, треба знати певні правила. Передусім правила композиції, характерні для всіх видів мистецтва.

Композиція (латинське слово, що означає «створення», «побудова», «поєднання», «зв'язок») немов збирає всі основні елементи зображуваного в єдине ціле.

Правило перше: в композиції обов'язково повинно бути головне та другорядне (головний персонаж, предмет або форма).

Правило друге: головне в композиції вирізняється розміром (малим чи великим порівняно з іншим); формою, кольором, характером і розташуванням.

Правило третє: на картині створюється композиційна цілісність, коли жоден елемент не можна ні додати, ні вилучити, не змінивши загального враження.

Композиція може бути абстрактною, де немає конкретних реальних предметів, а задум, почуття передано лініями, формами, кольорами.

Ви вже знаєте, що в реалізації композиції неабияке значення має формат паперового аркуша та спосіб його розміщення (горизонтальний чи вертикальний).

Простежимо, як впливає розміщення аркуша на наше сприйняття, розглянувши абстрактну композицію В. Кандинськог.
Якщо перевернути зображення, то чорний круг ніби викочується з аркуша (1а), а в разі горизонтального розміщення круг переміщується праворуч і композиція втрачає рівновагу.

Поміркуймо разом. Якщо ви поглянете на зображення, а потім заплющите очі і через деякий час поглянете на композицію знову, то що найбільше приверне вашу увагу — розмір, форма чи колір фігур?

У композиції В. Кандинського головним елементом ви, безперечно, визначили контрастну до переважно тонких ліній чорну пляму круга. Контраст є важливим засобом організації композиції. У графіці він може виявлятися порівнянням ліній — товстих/тонких, лінивих/динамічних (рухливих); форм — загострених/округлих,
маленьких/великих; кольорів і плям — яскравих/тьмяних, темних/світлих. Наприклад, на тлі тоненького павутиння ліній головним акцентом (контрастом) буде чорна пляма — павук, що причаївся, чекаючи на здобич.

У композиціях, які складаються з однакових елементів, інколи важко вирізнити головне або другорядне. Але зазвичай такі елементи повторюються в певному порядку, що створює відчуття ритму, який об'єднує їх у композиції. Ритм елементів (хаотичних або
упорядкованих) ми можемо спостерігати і в абстрактних композиціях. Ритм ліній, плям у графічному зображенні можна порівняти з ритмом музичних творів: упорядкованих — з вальсом, галопом, маршем, хаотичних — з музичними джазовими композиціями.


V.    Практична діяльність учнів

Творче завдання.

Створіть абстрактну композицію за допомогою ритму та контрасту кольорових ліній, штрихів, крапок, плям. Назвіть композицію, визначте настрій. Матеріал за вибором (кольорові олівці, фломастери тощо).

VI.   Завершення уроку

Учитель підводить підсумки: аналізує характерні помилки в роботах учнів; дає загальну оцінку виконаним роботам; оцінює діяльність учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання

Принести: альбом, акварельні фарби, гуаш, пензлики, склянка для води, ганчірка.


Урок № 3

 

Тема: За допомогою лише кольорів і техніки накладання фарб передати певній настрій.

Мета: учити порівнювати природне і штучне світло, ліпити кольром обєм, застосовувати вміння навички, при виконанні роботи кольорами; викликати цікавість до творчості; розвивати навички роботи пензлем; виховувати працьовитість, старанність, терпіння, витримку в праці, спостережливість, логічне мислення, уміння аналізувати свою діяльність.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: для вчителя – репродукції картин, плакат „Відтінки кольорів”; для учнів – альбом, акварельні фарби, гуаш, пензлики, склянка для води, ганчірка.

Хід уроку:
Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

Актуалізація опорних знань і вмінь

Слово вчителя.

Вузлики на память.

Слово „живопис” означає „писати життя” в усьому його багатсві та розмаїтті. Художник кольором на площині здатен розкривати світ людських почуттів, характерів, передавати найтонші відтінки настроїв, невломих миттєвостей, навіть мерехтіння світла й подих свіжого повітря.

IV,   Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя.

  Основним у мові живопису є колір. Не випадково говорять, що живопис – це мистецтво кольорів або симфонія барв.

Кольори та кольрові поєднання допомагають художникові передати у своїх роботах природне різнобарвя та якомога точніше відтворити певні художні образи.

  Властивості фарб по-різному передавати кольори, а також прийоми роботи з ними називаються технікою. Техніку акварельного живопису можна охарактеризувати як ніжну, прозору, легку, повітряну, світлоносну, іноді сумну та серпанкову. Найосвітленіші місця в акварелі досягаються просвічуванням білого паперу крізь прозорий шар фарби. На соковитість і насиченість кольору впливають якість паперу та його здатність вбирати вологу.

  Аквареллю можна працювати на зволоженому папері, „по-вологому”. Цей прийом дає зображення з мякими переходами одного кольору в інший. Накладанням тонкого шару прозорих акварельних фарб на просохлі фарби можна досягти особливої чистоти й прозорості кольорів, чіткості найдрібніших деталей.

  Гауш, на відміну від акварелі, належить до непрозорих фарб. Під шаром гуаші не видно паперу чи іншої поверхні, тому гуаш називають пастозною (густою) фарбою. Кольори, утвороні гуашшю, вирізняються насиченістю, оксамитістю, дзвінкістю, яскравістю та чіткістю й контрасністю.

  Гуашшю можна працювати пензлями і навіть пальцями. Наносять фарбу або чіткими мазками, або розмитими, з плавними переходами одного кольору в інший.

  Певне поєднання кольорів на картинах передає різні враження, настрій, викликає безліч почуттів.

V.    Практична діяльність учнів

Творче завдання.

Створіть абстрактну За допомогою лише кольорів і техніки накладання фарб передати певній настрій. Назвіть композицію, визначте настрій. Матеріал за вибором (акварельні фарби, гуаш тощо).

VI.   Завершення уроку

Учитель підводить підсумки: аналізує характерні помилки в роботах учнів; дає загальну оцінку виконаним роботам; оцінює діяльність учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання

Принести: альбом, акварельні фарби, гуаш, пензлики, склянка для води, ганчірка.


Урок № 4

 

Тема: Створити краєвид однією фарбою (передній, середній, дальній плани).

Мета: учити порівнювати природне і штучне світло, ліпити кольром обєм, застосовувати вміння навички, при виконанні роботи кольорами; викликати цікавість до творчості; розвивати навички роботи пензлем; виховувати працьовитість, старанність, терпіння, витримку в праці, спостережливість, логічне мислення, уміння аналізувати свою діяльність.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: для вчителя – репродукції картин, плакат „Відтінки кольорів”; для учнів – альбом, акварельні фарби, гуаш, пензлики, склянка для води, ганчірка.

Хід уроку:
Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

Актуалізація опорних знань і вмінь

Слово вчителя.

Вузлики на память.

 Гармонійне поєднання кольорів у єдине ціле називають колоритом.

IV,   Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя.

Про колорит інколи говорять, як про музику: звучний, урочостий, радісний, енергійний, мажорний або спокійний, сумний, мінорний.

  Визанчення колористичної гами майбутнього твору – перша сходинка до побудови композиції.     Яскрава, золота осінь дзвенить і переливається розмаїттям золотаво-червоних, оранжевих, тепло-зелених і коричневих відтінків. Це тепла (гаряча) колористична гама.

  Холодна гама створюється синіми, сірими, холодними зеленими фіолетовими та бузьковими кольорами; так виникає образ похмурої осені.

  Проте одні й ті самі кольори, залежно від задуму художника, можуть звучати по-різному у різних творах. Колорит разом із сюжетом (те про що розповідає картина) утворюють цілісний художній образ.

  Неповторний художній образ можна створити за допомогою одного кольору. Такий живопис називається монохромним (одноколірним).

  Відчуття глибини простору на картині пояснюється наявністю переднього, середнього і дальнього планів, які вирізняються насиченістю кольору і розмуру зображеного.

V.    Практична діяльність учнів

Творче завдання.

Створіть краєвид однією фарбою (передній, середній, дальній плани). Порада. Зволожте губку або широким пензлем пепір. Наберіть невелику кількість фарби і проведіть губкою (пензлем) вище середини аркуша паперу широку горизонтальну хвилясту смугу. Наберіть фарбу знову і нижче проведіть смугу паралельно першій. Втретє густішою фарбою нанесіть смугу на нижню чатину аркуша. Чи вдалося вам передати враження простору.

VI.   Завершення уроку

Учитель підводить підсумки: аналізує характерні помилки в роботах учнів; дає загальну оцінку виконаним роботам; оцінює діяльність учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання

Принести: альбом, акварельні фарби, гуаш, пензлики, склянка для води, ганчірка.

 

 

 

 


Урок № 5

 

Тема: Створити настроєвий пейзаж, застосовуючи правила композиції (за віршом поета О.Олеся).

Мета: учити порівнювати природне і штучне світло, ліпити кольром обєм, застосовувати вміння навички, при виконанні роботи кольорами; викликати цікавість до творчості; розвивати навички роботи пензлем; виховувати працьовитість, старанність, терпіння, витримку в праці, спостережливість, логічне мислення, уміння аналізувати свою діяльність.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: для вчителя – репродукції картин, плакат „Відтінки кольорів”; для учнів – альбом, акварельні фарби, гуаш, пензлики, склянка для води, ганчірка.

Хід уроку:

Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

Актуалізація опорних знань і вмінь

IV,   Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя.

Для побудови композиції важливо визначити в ній головне, те що становитиме композиційний центр картини. Композиційний центр може визаначатися розташуванням, кольором, контрастом, розміром, навіть особливістю нанесеня мазків.

V.    Практична діяльність учнів

Творче завдання.

Створіть настроєвий пейзаж, застосувавши правила композиції. Вірші поета допоможуть вам у виборі теми.

Заходить сонце

Праворуч – сонце і пожежі!

Палають гір високих веж,

Палають хвилі вогняні,

І хмари в димі і огні.

 

Ліворуч – місяць сплів мережу

І застилає нею стежу,

Мов зараз буде в млі ясній

Цариця ночі йти по ній.

                                            

                                             Олександр Олесь

VI.   Завершення уроку

Учитель підводить підсумки: аналізує характерні помилки в роботах учнів; дає загальну оцінку виконаним роботам; оцінює діяльність учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання

Принести: альбом, пластилін, досочку для ліплення, стеки для пластиліна, ганчірку


Урок № 6

 

Тема: Створити різні рельєфні зображення прийомом вирізання, наліплюванням та видавлюванням на пластині-основі.

Мета: учити передавати в дрібній пластиці, удосконалити навики роботи з пластичним матерілом; розвивати почуття ритму, гармонії; ознайомити з роботою скульптора-анімаліста.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: для вчителя – вироби народних майстрів, репродукції різних видів скульптур, учнівські роботи дрібної пластики; для учнів – альбом, пластилін, досочку для ліплення, стеки для пластиліна, ганчірку

Хід уроку:

Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

Актуалізація опорних знань і вмінь

Слово вчителя.

Вузлики на память.

Скульптура (з латинської „висікати, вирізати”), чи ліплення – вид мистецтва, повязаний зі створенням обємних художніх форм з різних матеріалів. З твердих (мрамур, граніт, вапняк, дерево, слонова кістка) – митці висікають або вирізають, з мяких (глина, віск, пластилин) – ліплять, з металу – відливають або карбують, а зі скла – видувають.

IV,   Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя.

 На відміну від графіки й живопису, де предмети, зображені на площині, можуть лише здаватися нам обьємними, скульптура має реальну форму в просторі.

  Мистецтво скульптури обирає своїм обєктом переважно людину, іноді тварину і значно рідше – натюрморт.

  Створення художнього образу у скульптурі тісно повязане з вибором матеріалу та способом його обробки.

  Є два види скульптури – кругла, яку можна споглядати з усіх боків, та рельєф – обємне зображення на площині. Рельєфне зображення, як графіку і живопис, роздивляються з одного боку. Скульптор вирізує чи наліплює зображення на певну площину, тому таке зображення ще називають обємною картиною.

  Розрізняють рельєфи: низький – барельєф, високий – горильєф, заглиблений в площину – контр рельєф.

  Рельєф може бути самостійним твором або частиною скульптурної композиції чи архітектурної споруди. Рельєфні зображення часто використовують у декоративно-ужиковому мистецтві та дизайні.

V.    Практична діяльність учнів

Творче завдання

Створіть різні рельєфні зображення прийомом вирізання, наліплювання та видавлювання на пластичній-основі (глина, пластилін, солоне тісто, платика) різними інструментами (стека, гостра паличка, виделка, ковпачок від авторучки, гудзик).

VI.   Завершення уроку

Учитель підводить підсумки: аналізує характерні помилки в роботах учнів; дає загальну оцінку виконаним роботам; оцінює діяльність учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання

Принести: альбом, пластилін, досочку для ліплення, стеки для пластиліна, ганчірку


Урок № 7

 

Тема: Створити рельєфне зображення „Палац золотої рибки”.

Мета: учити передавати в дрібній пластиці, удосконалити навики роботи з пластичним матерілом; розвивати почуття ритму, гармонії; ознайомити з роботою скульптора-анімаліста.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: для вчителя – вироби народних майстрів, репродукції різних видів скульптур, учнівські роботи дрібної пластики; для учнів – альбом, пластилін, досочку для ліплення, стеки для пластиліна, ганчірку

Хід уроку:

Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

Актуалізація опорних знань і вмінь

IV,   Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя.

Скульптор, працюючи з різними матеріалами, або підкреслює їхні природні властивості, або під час обробки надає поверхні вигляду рельєфності чи гладкості.

  Характер поверхні готового мистецького твору (відполірований блиск, шорсткість, оксамитовість) називається фактурою. Вона допомагає скульптору увиразнити художній образ.

V.    Практична діяльність учнів

Творче завдання

Створіть рельєфне зображення „Палац золотої рибки”.

Порада.

Використайте намистинки, різний природний матеріал, фактури, фарби.

Закріпіть зображення лаком.

VI.   Завершення уроку

Учитель підводить підсумки: аналізує характерні помилки в роботах учнів; дає загальну оцінку виконаним роботам; оцінює діяльність учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання

Принести: альбом, пластилін, досочку для ліплення, стеки для пластиліна, ганчірку


Урок № 8

 

Тема: Виконати на папері ескіз казкового будиночка (квіткаря, пекаря, аптекаря, гончара).

Мета: учити передавати в дрібній пластиці, удосконалити навики роботи з пластичним матерілом; розвивати почуття ритму, гармонії; ознайомити з роботою скульптора-анімаліста.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: для вчителя – вироби народних майстрів, репродукції різних видів скульптур, учнівські роботи дрібної пластики; для учнів – альбом, пластилін, досочку для ліплення, стеки для пластиліна, ганчірку

Хід уроку:

Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

Актуалізація опорних знань і вмінь

IV,   Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя.

   Реальна обємна форма круглої скульптури надає можливість роздивляється її з різних боків. І з якого боку ми  б не дивилися на неї, вона виглядатиме по-різному. Точка, з якої ми споглядаємо скульптуру, називається ракурсом.

  Саме цією особливістю зумовлені в скульптурі дещо інші, ніж у графіці й живописі, прийоми композиції.

  Композиція скульптури, яка передає нерухомість (статичність), різниться від композиції скульптури, яка передає рух (динаміку). Статичну скульптуру достатньо споглядати з одного боку, щоб зрозуміти задум художника і сприйняти художній образ.    Динамічну скульптуру потрібно розглядати з різних ракурсів, щоб глибше відчути художній образ.

  У композиції скульптурного рельєфу, так як і в круглій скульптурі, наявна статика і динаміка.   Враження застиглості й урочистості образу, як у давньогрецькому рельєфі, руху і навіть просторової глибини можна передати за допомогою різного розташування елементів композиції та її ритму. Зокрема, зображені одна за одною постаті формують глибину в композтції, що прикрашає давньогрецький храм Парфенон, так само, як лінія доріжки створює враження руху.

V.    Практична діяльність учнів

Творче завдання

Виконайте на папері ескіз казкового будиночка (квіткаря, пекаря, аптекаря, гончаря). Підготуйте пластину для обємного зображення, поправляйтеся різними інструментами для передачі фактури (даху, стін, основи).

Порада.

Уявіть споруду з характерним дахом, цікавою фактурою стін, цеглин тощо, визначте вид рельєфу (заглиблений чи випуклий).

VI.   Завершення уроку.

Учитель підводить підсумки: аналізує характерні помилки в роботах учнів; дає загальну оцінку виконаним роботам; оцінює діяльність учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання.

Принести: альбом, пластилін, досочку для ліплення, стеки для пластиліна, ганчірку


Тема № 9

 

Тема: Створити обємну або рельєфну композицію за власними ескізами.

Мета: учити передавати в дрібній пластиці, удосконалити навики роботи з пластичним матерілом; розвивати почуття ритму, гармонії; ознайомити з роботою скульптора-анімаліста.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: для вчителя – вироби народних майстрів, репродукції різних видів скульптур, учнівські роботи дрібної пластики; для учнів – альбом, пластилін, досочку для ліплення, стеки для пластиліна, ганчірку

Хід уроку:

Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

Актуалізація опорних знань і вмінь

IV,   Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя.

 Як частина архітектурної споруди кругла скульптура і рельєф надають їй особливого привабливого вигляду.

Ажурні візерунки рельєфу, врізаного у товщу стіни палацу Альгамбра в Іспанії, нагадують казкове мерживо чи, можливо, зашифровані письмена. Зазвичай будинок набуває особливої привабливості завдяки оригінальному скульптурному зображенню – дракону, який тримає ліхтар.

  І першому, і в другому випадку мкульптура і рельєф створюють разом з архітекрурою спорудою цілісний художній образ.

V.    Практична діяльність учнів

Творче завдання

Створіть обємну або рельєфну композицію „Будинок у місті майстрів”.

Порада.

Нанесіть малюнок на пластину основу. Памятайте, що для випуклого рельєфу спочатку виготовляють деталі, які наліплюють на площину-основу. Закунчують роботу доліплюванням маленьких деталей, їх тисненням, створенням різної фактури. Залежно від задуму в композицію можна додати ліхтарик або інший характерний елемент (аптечний знак, чобіт, квітку тощо) 

VI.   Завершення уроку.

Учитель підводить підсумки: аналізує характерні помилки в роботах учнів; дає загальну оцінку виконаним роботам; оцінює діяльність учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання.

Принести: кольоровий папір, кольоровий картон, ножиці, клей, альбом, олівець, ганчірку.


Урок № 10

Тема: Декоративне-прикладне мистецтво. Витинанка. Створити орнаменти різних видів на основі виготовлення рапорту.

Мета: познайомити з видом образотворчого мистецтва декоративно-прикладним мистецтвом – витинанкою; розвивати моторику рук, образне мислення, зорову і емоційну чутливість. Виховувати акуратність, формувати естетичні почуття, активізувати ініціативу учнів.  

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: для вчителя – вироби народних майстрів, репродукції різних видів витинанок, учнівські роботи витинанки; для учнів – кольоровий папір, кольоровий картон, ножиці, клей, альбом, олівець, ганчірку.

Хід уроку:

Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

Актуалізація опорних знань і вмінь

Слово вчителя.

Вузлики на память.

Декоративне мистецтво – це художня творчість, повязана переважно з прикрашанням будівель, помешкень, оздобленням одягу і виготовлення прикрас. Загадкове слово „декор” так і перекладається з латини – „прикрашаю”. Твори декоративного мистецтва можуть бути графічними, живописними, скульптурними.

IV,   Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя.

З давніх-давен люди створювали потрібні й корисні речі і обовязково їх прикрашали. А там, де виникала краса, починається мистецтво.

Мистецтво створення побутових речей (посуду, рушників, меблів) та водночас їх художнього оздоблення дістало назву декоративно-ужиткового.

Здавна найпростішим декором були навкісні та хвилясті лінії, спіралі, завитки, крапки, намальовані або вирізані на глиняному посуді. Ритмічно повторюючи, вони утворювали орнамент.

Орнамент упродовж тисячоліть лишається основою народної творчості. В ньому відображені вірування, звичаї народу та його національні традиції. Часто саме за орнаментом можна визначити, якому народові належить виріб. Орнамент, ніби музичний інструмент, що награє мелодії давніх і сучасних культур чи то українсткого, чи то єгипетського, чи то перуанського народів.

Існує кілька видів орнаменту, які визначаються особливістю стилізованих елементів, з яких вони складаються. Стилізація – це узагальнення та спрощення.

Геометричний орнамент – грунтується на ритмічному повторенні геометричних елементів, фігур: ліній, ромбів, трикутників.

Рослинний – на повторенні стилізованих природних форм: квітів, листків, плодів, гілочок.

Зооморфний (звіриний) – на повторенні стилізованих зображень тварин і птахів.

Найпростішим елементом будь-якого орнаментального мотиву є рапорт. Його найпростіше ми бачимо в виконанні витинанки. На основі одного рапорту можна виготовити безліч стрічкових орнаментів. Якщо чергувати рапорт з іншими, їх кількість може бути нескінченною.

V.    Практична діяльність учнів

Створіть орнаменти різних видів на основі виготовлення рапорту (або скористайтесь наведеними).

VI.   Завершення уроку.

Учитель підводить підсумки: аналізує характерні помилки в роботах учнів; дає загальну оцінку виконаним роботам; оцінює діяльність учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання.

Принести: кольоровий папір, кольоровий картон, ножиці, клей, альбом, олівець, ганчірку.


 

Урок № 11

 

Тема: Декоративне-прикладне мистецтво. Витинанка. Створити орнаментовану (геометричну, рослинну, зооморфну) закладку для книжки в техніці за вибором (витинанка, аплікація).

Мета: познайомити з видом образотворчого мистецтва декоративно-прикладним мистецтвом – витинанкою; розвивати моторику рук, образне мислення, зорову і емоційну чутливість. Виховувати акуратність, формувати естетичні почуття, активізувати ініціативу учнів.  

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: для вчителя – вироби народних майстрів, репродукції різних видів витинанок, учнівські роботи витинанки; для учнів – кольоровий папір, кольоровий картон, ножиці, клей, альбом, олівець, ганчірку.

Хід уроку:

Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

Актуалізація опорних знань і вмінь

IV.   Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя.

  Багатоманітність композицій в декоративному мистецтві може утворюватися простим повторюванням одного елемента орнаменту (рапорту). Розташувавши його в одному напрямку, ми отримаємо стрічковий орнамент, а повторивши рапорт у довжину і висоту отримуємо сітчастий орнамент. Сітчасту композицію можна побачити на тканинах, шпалерах, у декорі стін і підлоги, де візерунок повторюється по всій їх площині.

Крім рапортного повторення, використовується симетричне розташування елементів композиції, у якій ліва та права частини онакові. Симетричну композицію має зображення на тарілках українському рушнику, килимах.

Композиції, побудовані на основні симетрії, налаштовують нас на спокійне споглядання. Цілісність та рівновага в симетричній композиції досягається точним повторенням її елементів відносно осі симетрії.

V.    Практична діяльність учнів

Творче завдання.

Створіть орнаментовану (геометричну, рослинну, зооморфну) закладку для книжки в техніці за вибором (витинанка, аплікація).

Порада.

Можна утворити два стрічкових орнаменти, якщо папір, з якого вирізали витинанку, наклеїти. Варто обрати тло контарсного кольору.

VI.   Завершення уроку.

Учитель підводить підсумки: аналізує характерні помилки в роботах учнів; дає загальну оцінку виконаним роботам; оцінює діяльність учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання.

Принести: кольоровий папір, кольоровий картон, ножиці, клей, альбом, олівець, ганчірку.


Урок № 12

 

Тема: Декоративне-прикладне мистецтво. З вирізаних елементів в асометричному чи симетричному росташуванні їх на аркуші паперу (геометричні, фігури, стилізовані рослини, тварини)

Мета: познайомити з видом образотворчого мистецтва декоративно-прикладним мистецтвом – витинанкою; розвивати моторику рук, образне мислення, зорову і емоційну чутливість. Виховувати акуратність, формувати естетичні почуття, активізувати ініціативу учнів.  

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: для вчителя – вироби народних майстрів, репродукції різних видів витинанок та аплікацій народних майстрів, учнівські роботи витинанки, та аплікації;

для учнів – кольоровий папір, кольоровий картон, ножиці, клей, альбом, олівець, ганчірку.

Хід уроку:

Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

Актуалізація опорних знань і вмінь

IV.   Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя.

Асиметричні композиції, на відміну від симетричних, не мають точного повторення елементів відносно осі.

Рівновага в асиметричній композиції передається за допомогою певного розташування елементів (важких/легких, темних/світлих, великих/малих).

У декоративній композиції, так само як і в графіці та в живописі, виразність досягається за допомогою контарстів і нюансів кольорів зображення (візерунків, орнаментів, фактур).

Один і той самий орнамент, але контрасних кольорів, створює яскраву декоративну композицію на круглій формі.

Використовуючи прийоми контрасту і нюансу, можна виконати кілька привабливих асиметричних абстрактних композицій з одних і тих самих елементів.

V.    Практична діяльність учнів

Творче завдання.

Поправляйтеся з вирізаними елементами в асиметричному чи симетричному розташуванні їх на аркуші паперу (геометричні фігури, стилізовані рослини, тварини)

Порада.

Використайте готовий кольоровий папір, тканину або яскраві вирізки із старих журналів, буклетів тощо.

VI.   Завершення уроку.

Учитель підводить підсумки: аналізує характерні помилки в роботах учнів; дає загальну оцінку виконаним роботам; оцінює діяльність учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання.

Принести: альбом, графічні матеріали, гумка.